«Жодної роботи ми не провалили», — М. Макарчук, член ВККС, про конкурс до Антикорупційного суду

0
224

ЮРЛІГА поговорила з секретарем палати з питань добору і публічної служби суддів ВККС, суддею у відставці Михайлом Андрійовичем Макарчуком

Персоны

Закон «Про Вищий антикорупційний суд» передбачає, що новий спеціалізований суд має бути створено до 14 червня 2019 р. Нагадаємо, що Закон ухвалено 7 червня, Президент підписав 11-го, опубліковано 13-го, а набув чинності 14-го. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів за наявності певних умов (привласнення майна, зброї, наркотичних засобів тощо, учинене зі зловживанням службовим становищем; нецільове використання бюджетних коштів; підкуп працівника підприємства; протиправне заволодіння майном підприємства; відмивання доходів; видання нормативних актів, які незаконно збільшують бюджетні витрати; декларування недостовірної інформації (вичерпний перелік злочинів містить нова стаття 33-1 Кримінального кодексу)). Сформувати суд має Вища кваліфікаційна комісія суддів з допомогою Громадської ради міжнародних експертів. Саме Комісія має оголосити конкурс і відібрати найбільш гідних юристів — майбутніх антикорупційних суддів. Про те, коли буде оголошено конкурс, як відбуватиметься процедура оцінювання, чи готова Комісія до співпраці з міжнародними експертами та про прогнози щодо створення реального суду, який зможе взятися до роботи, ЮРЛІГА поговорила із секретарем палати з питань добору і публічної служби суддів ВККС, суддею у відставці Михайлом Андрійовичем Макарчуком.

— Михайле Андрійовичу, Законом «Про Вищий антикорупційний суд», який набув чинності 14 червня, передбачено, що суд має бути сформовано протягом 12 місяців. Коли ВККС оголосить конкурс?

— Передусім зазначу, що цей Закон не створює суд, оскільки Президент має подати до Верховної Ради окремий закон — про утворення Вищого антикорупційного суду. Наскільки мені відомо, такий законопроект 14 червня вже спрямовано на погодження до Вищої ради правосуддя. Як швидко його розглянуть, не можу сказати, але думаю, що з вирішенням питання не будуть затягувати. Перед призначенням конкурсу ми маємо підготувати деякі нормативно-правові документи, сформувати громадську раду міжнародних експертів, підготувати тестові й практичні питання, нормативні документи для кандидатів — усе це займе декілька тижнів після ухвалення закону про утворення суду. Доки не буде ухвалено цього закону, немає підстав для оголошення конкурсу, адже Закон про Антикорупційний суд таких підстав не дає.

— Які саме нормативно-правові акти щодо конкурсу має розробити Комісія? Чи вони будуть такими ж, як і для конкурсу до Верховного Суду?

— Затверджено єдиний порядок кваліфікаційного оцінювання, який регулює як оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, так і оцінювання суддів у процедурі конкурсу. Із Законом про Антикорупційний суд пов’язано певні особливості щодо встановлення обмежень для осіб, які не можуть бути антикорупційними суддями. Так, крім заборони брати участь у конкурсах загалом, установленої в статті 69 Закону про судоустрій і статус суддів, новий Закон, а саме частина 4 статті 7, передбачає обмеження для кандидатів та визначає тих, хто не може брати участі в конкурсі та стати антикорупційним суддею. З огляду на це ми підготуємо нормативні акти, які визначатимуть процедуру подання відповідних документів і процедуру перевірки дотримання кандидатом обмежень. Нормативна документація, яку напрацювала Комісія, змін не зазнає. Буде внесено певні правки з урахуванням особливостей Закону. Основне, над чим ми працюватимемо, — це розроблення тестових питань і практичних завдань для конкурсу. У цьому нам допоможе Національна школа суддів. Загалом, це не займе багато часу.

— Тобто тести розроблятиме Комісія спільно зі Школою суддів?

— Вища кваліфікаційна комісія затверджує тести. Готувати тести допомагає Національна школа суддів. Члени Комісії беруть участь: ми перевіряємо надані Школою тести, рецензуємо їх, усуваємо помилки. Повірте, роботи з цього питання багато. Отримані завдання ми адаптуємо до чинного законодавства, перевіряємо їх відповідність рівню спеціалізації та інституційності. Розробленням тестів займаються експерти Національної школи суддів за дорученням Комісії. Це непублічне питання, доступ до тестових запитань і відповідей у процесі підготовки обмежений — про них знають лише особи, які їх готують. Члени Комісії тільки рецензують питання, визначаючи їх коректність, але не знаючи відповідей.

— Вищий антикорупційний суд має бути сформовано в складі першої та апеляційної інстанцій. Відбір різноінстанційних суддів відбуватиметься за однією процедурою?

— Поки що ми над цим питанням не думали, але, найімовірніше, відбір відбуватиметься одночасно. Процедуру буде виписано в нормативному документі. Рівень апеляції має бути вищим, тому завдання для цієї інстанції будуть складнішими.

— Громадську раду міжнародних експертів має створити Комісія, обравши кандидатів, яких запропонують міжнародні організації, членом яких є Україна. Як відбуватиметься відбір?

— Одразу після опублікування Закону ми звернулися до міністерств закордонних справ та юстиції для отримання інформації про те, з якими міжнародними організаціями в нас є договори у сфері запобігання корупції. Тоді ми запропонуємо їм надати нам кандидатів чи, можливо, вони перші запропонують співпрацю. Як відбуватиметься комунікація, важко сказати, адже поки що ми не знаємо, з якими організаціями Україна уклала угоди.

— Громадська рада формується на шість років, при цьому суд має бути створено за рік. Такий запас часу означає, що відбір суддів затягнеться чи що буде декілька відборів?

— Зазначу, що члени ради обираються на два роки. Законодавець установив такі часові обмеження її діяльності, але важко сказати, пропрацює вона шість років чи менше. Усе залежатиме від того, як проходитиме конкурс: чи буде з кого вибирати чи ні, чи підуть на конкурс юристи чи не підуть. Не виключено, що суд буде сформовано не в повному складі, адже за Законом для початку його роботи потрібно призначити щонайменше 35 суддів (10 із яких — до апеляційного суду). У будь-якому разі ця норма не означає, що ми шість років обиратимемо суд. Головне, щоб було з кого вибирати й були кваліфіковані кандидати, а ми виберемо найкращих.

— Як Комісія співпрацюватиме з радою?

— Насамперед нас цікавлять практичні аспекти: рада є міжнародною, тому експерти можуть бути як україно- й російськомовні, так і англомовні. В останньому випадку ми маємо перекладати суддівське досьє, що займе багато часу й зусиль, а можливо, і фінансів, через юридичну специфіку й об’єм матеріалів (суддівські досьє складаються щонайменше з 300 аркушів). Переклад має бути професійний, адже і члени Комісії, і експерти мають розуміти обставини однаково. Неточний переклад призведе до труднощів у комунікації, тому необхідно знайти висококваліфікованих перекладачів. Переклад маємо забезпечити або ми, або Державна судова адміністрація.

— Можливо, рада сама здійснюватиме переклад, адже вона створюється як повноцінний орган, на діяльність якого передбачено видатки? Державна судова адміністрація, яка організаційно забезпечуватиме діяльність ради, також більш за це відповідальна…

— У будь-якому випадку суддівські досьє публікуються на сайті Комісії. І ми будемо стежити, хто саме перекладає документи та як саме. Навіть якщо цим займатиметься ДСА, ми не залишимось осторонь процесу. Ми маємо бути впевнені, що досьє перекладено на англійську мову правильно — без грубих помилок.

— Чи регулюватиме Комісія додатково процедуру прийняття спільно з громадською радою рішень щодо надання рекомендацій кандидатам у судді?

— Закон однозначно виписав процедуру співпраці, яка не потребує додаткового врегулювання. Якщо є бажання працювати, проблем не буде.

— Чи буде відкрито результати та роботи кандидатів і чи можна буде оскаржити рішення Комісії?

— Рішення Комісії може бути оскаржено до Верховного Суду. Це конституційне право кожного — оскаржити дії державного органу в судовому порядку. Щодо оприлюднення практичних завдань, то тут є певні обмеження. Ми, керуючись рекомендаціями Ради європейських суддів, не публікуємо практичні роботи. Але кандидат має невід’ємне право опублікувати виконане ним практичне завдання самостійно. Зазначу, що практичні завдання оцінюватимуться однаково за єдиною інструкцією. Кожен член Комісії самостійно виставляє оцінку роботі, яку бачить лише в електронному форматі та яка зникає відразу ж після виставлення оцінки. Навіть якщо надалі я зрозумію, що роботу треба було оцінити вище, оскільки вона краща за наступні, я вже не зможу цього зробити. Згідно з інструкцією в такому випадку я маю поставити нижчий бал наступним роботам.

— Чи не ускладнить процес формування Вищого антикорупційного суду можлива ротація членів Комісії?

— Члени ВККС обиралися за різними законами. Так, члени Комісії, обрані з’їздом суддів у 2014 році, обиралися відповідно до Закону в редакції 2010 року та призначалися строком на шість років. Обрання членів у 2015 і 2016 роках відбувалося за новим законом, який передбачає 4-річний строк їхніх повноважень. Строк повноважень членів ВККС установлюється законом, за яким їх було призначено. Тобто ті члени, які обрались у 2014 році, продовжують працювати до 2020 року.

— Комісія одночасно проводить багато процедур: це і кваліфікаційне оцінювання суддів, і комплектування судів першої інстанції, і формування вищого суду з інтелектуальної власності. Чи не вплине завантаженість на якість роботи?

— Ми стараємося, щоб кількість не впивала на якість, тим паче в таких важливих для держави процедурах. Безперечно, роботи багато. Але найбільше часу займає перевірка практичних завдань і підготовка нормативних документів. І перевірку неможливо скоротити в часі. Хоча можна дещо уповільнити інші процедури. На сьогоднішній день ми проводимо кваліфікаційне оцінювання чинних суддів; закінчуємо проведення спеціальної перевірки за процедурою добору кандидатів, які перебували в резерві 2012 — 2013 років; готуємося провести кваліфікаційний іспит до резерву (плануємо його в жовтні, коли помічники закінчать навчання). Цей іспит має скласти приблизно тисяча осіб (і помічники, і ті, хто перебував у резерві). Також закінчуємо проводити спецперевірку кандидатів до суду з інтелектуальної власності, паралельно проводимо кваліфікаційне оцінювання суддів і співбесіди. І ще жодну з робіт ми не завалили, справляємося з усім. Просто одна йде швидше, інша — потребує більше часу.

— Тобто нагальна проблема укомплектування першої інстанції відсувається на другий план…

— Ми не можемо рекомендувати призначити суддів, доки не сформуємо резерв. На сьогодні в резерві немає жодного кандидата. Резерв формується за результатом складання кваліфікаційного іспиту. Тому поки іспит не буде проведено, ми не можемо сформувати резерв. Закон тільки цього року дозволив скласти іспит особам, зарахованим до резерву у 2012 та 2013 роках. Раніше провести іспит ми не могли. Зараз фактично завершується проведення спецперевірки таких кандидатів, їх майже 700 осіб. Також завершуємо спецперевірку добору, який ми провели 31 жовтня 2017 р. Але всі кандидати мають ще пройти 9-місячне навчання в Школі суддів. Сподіваюся, що резерв ми зможемо сформувати до нового року. Але це ж знову пов’язано з перевіркою практичних завдань, яка займає багато часу.

Бесіду вела Марина Ясинська

Источник

ПОДЕЛИТЬСЯ

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

Комментарии